ЧЕРНІВЦІ

Будь-яка забаганка за ваші гроші: маршрутна проблема в Чернівцях

0

Саме так. І не інакше. Хочете їздити з комфортом? Будь-ласка! Але гроші - вперед. Маршрутні перевізники вдаються до чергового шантажу міської влади щодо надання послуг з перевезень пасажирів. Підняття тарифу на проїзд намагаються пояснити високими цінами на нафтопродукти, здорожчанням запчастин на технічне обслуговування маршруток і автобусів, зниженням пасажиропотоку. Вартість пропонують встановити на рівні 3,50 грн. Для прикладу, в Києві і Львові вартість проїзду становить від 2,50 грн. до 4 грн., в залежності від відстані. Відстані в Чернівцях на можна порівнювати з Київськими, вони коротші і навіть всередині міста суттєво відрізняються. Маршрут №33 «Гравітон – Калинівський ринок» значно коротший від маршруту  №30«Спецкомбінат – Калинівський ринок» чи маршрут 1-А «Училище №15- Метро». Відтак має бути певна диференціація щодо оплати. Коли маршрутні засоби тільки починали курсувати містом вони перевозили виключно сидячих пасажирів. Можна припустити, що погоджуючись на такі умови, рентабельність таких перевезень була визначена як прибуткова. Ніхто не їздив собі в збиток. З часом наповнення салонів змінилося. Готівки багато не буває, пише BukNews.

Можливість отримання швидкої готівки спричиняє певні корупційні ризики і в тендерних конкурсах, і серед самих перевізників. Тендерні конкурси мають бути відкриті і прозорі. Споживачі мають знати, на яких умовах перевізник став переможцем конкурсу і який рівень комфорту він пропонує пасажиру.

Сьогодні, коли проїзд оплачують готівкою із рук в руки, неможливо здійснити контроль за використанням готівкових коштів. При цьому, водій маршрутки паралельно збирає кошти, дає здачу, видає квитки, курить і розмовляє по мобільному телефону і слухає музику. А щоб кошти за проїзд дійшли до водія, то кожен пасажир через гроші має поширити свої мікроби серед оточуючих.

В дійсності ми не знаємо, скільки перевізники реально збирають грошей щодня, тому на скільки потрібно підвищувати тариф на проїзд визначити неможливо. Незалежна аудиторська експертиза може визначити справедливу вартість проїзду і її економічне підґрунтя.

Для здійснення контролю за кількістю перевезень необхідно виключити людський фактор. А саме, встановити в маршрутках біля водія термінали, які приймають 2- гривневі і 1-гривневі купюри, а натомість видають квиток чи компактні реєстратори розрахункових операцій (РРО). Звісно, на перших порах, допоки пасажири звикнуть до таких розрахунків, проблем не уникнути. РРО також не викличе захвату і у водіїв. Адже із застосуванням РРО здійснюється облік готівкових коштів. І може статися так, що  ціна проїзду 2,50 грн. вже є прибутковою. Потрібно починати транспортні реформи.

Потрібно здійснити ще й аналітичне дослідження щодо пасажиропотоку. Хто в дійсності є споживачем цієї послуги? З якого гаманця будуть витягнуті ці кошти? Хто найбільше постраждає від підвищення тарифу на проїзд? Жінки чи чоловіки, пенсіонери чи діти, службовці чи підприємці? Діти – це взагалі та категорія пасажирів, яка залежить виключно від примх дорослих. Вони не отримують доходів, відтак не всі батьки зможуть оплачувати їх проїзд по 3,50 грн. Для них залишаються тролейбуси.

Можливо постраждають пільгові соціальні групи? А можливо постраждають ті, хто отримує не велику зарплатню і змушений буде відмовитися від послуг маршруток? Не можна покращувати умови однієї соціальної групи людей за рахунок погіршення умов іншої.

Високий тариф передбачає певний рівень комфортного проїзду. Сидячий пасажир відчуває незручності перед тим пасажиром, який «їде у нього на голові» чи як риба-прилипала притулився до нього. Про який особистий простір може бути мова? Коли би жінки зверталися до суду про сексуальні домагання в транспорті, то суди були би завалені справами. Ціну підвищуємо – умови проїзду не покращуємо.

Квитки для проїзду також можуть  продаватися в спеціально відведених місцях (касах) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).  Причому в РРО можна закласти диференційовану ціну квитка (в залежності від кількості придбаних квитків). Міські мешканці, безпосередні споживачі послуг і наповнювачі міського бюджету, при застосуванні диференційованої ціни, будуть мати можливість зекономити певну суму коштів. Гості міста, будуть сплачувати послуги перевезення з розрахунку реальної вартості  квитка.

Для тих, хто постійно користується послугами маршрутних перевезень, передбачити пластикові проїзні абонементи. Пластикові проїзні зчитуються через термінал, встановлений в салоні транспортної одиниці біля водія. Тоді пасажири будуть заходити виключно через двері, що розташовані поряд із терміналом і водій буде здійснювати візуальний контроль. Для зручності пасажирів можна зробити річні і квартальні проїзні абонементи. Відповідно вони мають бути дешевшими, тому що пасажири будуть авансовим платежем сплачувати послуги перевезення. Для пільгових категорій розмір пільги закласти в пластиковий проїзний абонемент. Кошти від продажу квитків і абонементів будуть акумулюватися на розрахунковому рахунку транспортного підприємства, що надає послуги перевезення. Коштів менше не стане. Вони не будуть осідати в кишенях тих, хто здійснює готівковий розрахунок. Просто підняти тариф на проїзд – це спосіб для лінивих.

Потрібно змінювати методи реформування транспортної сфери, а не створювати умови окремим працівникам чи соціальним групам. Транспорт має бути для людей, а не люди – для транспорту.

Інформація за темами: маршрутки, Готівка, Комфорт

502 Bad Gateway

502 Bad Gateway


nginx/1.6.2
коментарі powered by Disqus
Погода
Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
 

   Copyright © 2015 «Коментарі:» Всі права захищені.

Система Orphus proIT weblog.com.ua