ЧЕРНІВЦІ

Революція і війна з Росією суттєво посунули вбік інші інформаційні приводи. Особливо ті, які стосуються духовного життя громадян.

 Проте навіть на цьому суворому тлі, з яким складно змагатися за увагу читачів, BukNews не міг пройти повз подію, що мала місце на останній сесії Чернівецької обласної ради. 

Йдеться про заходи з порятунку мертвонародженого проекту попередньої влади під кодовою назвою "Буковинська книга". До слова, запропонований депутатам проект рішення з цього питання цілком можна порівняти з реанімаційними заходами, які лікарі вживають до пацієнта, що перебуває в комі. Головне, щоб це не був саме той випадок, про який в народі кажуть: допоможе, як – відомо кому - припарка.

З одного боку рішення мало би покращити фінансово-господарський стан майже безнадійного пацієнта, з іншого - нарешті бодай якось завершити процес реорганізації комунальних книгарень. А ще - це найяскравіше свідчення того, що ні про яке реформування комунальних книгарень панам Папієву, Гайничеру, Манілічу, Галицю, Онуфрику і всім, хто був до нього так чи інакше причетний, насправді не йшлося.

Бо запропоноване депутатам на останній сесії рішення - свідчення цілковитої відсутності у реформаторів найменшого уявлення, що насправді вони хотіли отримати на виході. Точніше, власні інтереси в цій каламутній справі ці люди, можливо, й прорахували, а ось програму реорганізації, швидше за все, детально не опрацьовували. Інакше не кидалися б з крайності в крайність, почергово ухвалюючи, а згодом скасовуючи власні рішення щодо одних й тих самих проблем.

 Проте про все по порядку. 16 квітня в Чернівецькій міській відбулася нарада з питань погашення заборгованості по орендній платі обласними комунальними книгарнями. Було озвучено навіть цифру: загалом обласні комунальні книгарні заборгували міській раді понад 167 тисяч гривень за оренду приміщень міської комунальної власності. Посвячені у проблему знають, що книгарні - це обласна власність, а приміщення, які вони орендують, належать місту. Відповідно повинні за них платити. Працівники книгарень не можуть безкоштовно користуватися власністю громади, нарощувати  борги за оренду, щоб просто заробляти на суборенді і торгувати собі в кишеню. Адже саме в цьому їх звинувачували ініціатори реорганізації. 

І отут починається найцікавіше. Обласна влада ще 31 травня 2012 року (скоро відзначатимемо два роки) протиснула (інакше те, що відбувалося в залі і не назвеш) через Чернівецьку обласну раду рішення, про "Реорганізацію обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі". У колгосп записали  всі існуючі на той час комунальні книгарні і навіть назву для нього придумали - "Буковинська книга". Потребу в такому об`єднанні обґрунтували, звісно, найкращими намірами - порятунком тих самих книгарень.

Але чи то наміри насправді були іншими, чи то городяни вже просто не вірили в щирість влади, та створене ґвалтом об`єднання забуксувало.   Не будемо вкотре переповідати подробиці тривалої судової тяганини, констатуємо лише дві позиції.

Обвішані боргами мов пес Бровко реп`яхами книгарні в новий комунальний колгосп записали, але як окремі обласні комунальні підприємства, чомусь, теж не ліквідували. Воно й не дивно,  як їх з такими  боргами ліквідуєш. Водночас про те, на кого мали лягти їхні борги  - громаді теж нічого не сказали.  Слова «установити, що  утворене комунальне підприємство («Буковинська книга», - авт.) є правонаступником всіх прав та обов’язків комунальних підприємств, що реорганізуються» депутат Микола Салагор запропонував дописати до горезвісного рішення про реорганізацію книгарень тільки на останній квітневій сесії облради.

 - Цей борг тягнеться вже другий рік, — розповіли кореспонденту газети "Погляд" Віталії Козменко у книгарні «Будинок книги». – Але вирішити ми його поки що не можемо через юридичні і економічні фактори. Адже боржником перед міським бюджетом є не окремі книгарні, а юридична особа «Буковинська книга», яка остаточно так і не набула свого юридичного статусу.

Чи не єдине, чого домігся новоспечений керівник "Буковинської книги" - це позбавив старі книгарні торгових патентів, позакривав їхні рахунки. Відтепер такий патент мала тільки "Буковинська книга", до якої вони увійшли.  Тому всі розрахунки мали здійснювати через нове підприємство.

Паралельно обласна влада  заходилася відсуджувати у міста (формально нібито для "Буковинської книги") приміщення, які займали книгарні. І одне приміщення, розташоване за адресою Ломоносова, 4, навіть встигла отримати. Можливо, в цьому і був розрахунок? Перевівши приміщення з міської в обласну власність новий господар  міг розпоряджатися ним вже на власний розсуд. А на борги просто забити?

У березні 2014-го ставленика тодішньої влади в. о. генерального директора «Буковинської книги» Віктора Довганича звільнили. Спадщина невирішених проблем, які він по собі залишив, становище комунальних книгарень тільки ускладнила. Давати раду з проблемами тепер має виконувач обов’язків гендиректора, колишня директорка «Технічної книги» Марина Луцюк.

А проблем справді чимало. Крім велетенського боргу, наразі закрита на ремонт "Технічна книга". В приміщенні магазину, розташованому на вулиці Ольги Кобилянської,  Віктор Довганич поспішив зірвати підлогу. Знову відновити у ньому торгівлю, без значних капіталовкладень, тепер практично неможливо. Про гіпотетичного інвестора, який мав перетворити "Технічну книгу" на літературне кафе, годі й казати. Невідомо, чи такий взагалі був. Подейкують, що приміщення було обіцяне самому Віктору Довганичу, як подяка за всю виконану ним для попередньої влади брудну роботу. А на долю деяких інших колишніх книгарень, щодо яких мали плани вже його ляльководи, він як гендиректор мав просто закрити очі.

Громада ж тепер має сушити голову, як бути з "Технічною книгою"? І скільки ще часу вона зможе світити  порожніми вітринами в самому центрі Чернівців? Це приміщення належить міській раді. І якщо обласна комунальна установа його звільнить, то повірте міські депутати і служби знають, що з ними робити. Власних коштів для його реконструкції обласне комунальне підприємство "Буковинська книга" вочевидь не має. Ніяких коштів з обласного бюджету, багато разів обіцяних попередньою владою, воно не отримувало.

Хоча у прямому ефірі на телеканалі «Чернівці» під час програми «Пряма відповідь» Михайло Папієв обіцяв золоті гори.  «Цим рішенням ми не лише збережемо мережу книгарень на Буковині, а й розширимо її. Протягом 2013 року на території області буде 20 книжкових магазинів. У кожному районному центрі буде створено філію новоствореного обласного комунального підприємства «Буковинська книга».  Михайло Папієв також додав, що планується виділити 50 тисяч гривень у статутний фонд обласного комунального підприємства «Буковинська книга» та ще 200 тисяч гривень безвідсоткової позики для вирішення фінансових проблем книгарень.  Ті самі обіцянки не раз озвучував тодішній перший заступник голови крайової виконавчої влади Г.Галиць. 

Чи варто нагадувати, що нічого з обіцяного виконано не було.

Тепер залишається просто забути, що до затіяної реорганізації в "Технічній книзі"  була книгарня? А відтак, коли там раптом з`явиться якась забігайлівка чи торговельна точка, вдавати, що нічого не трапилося. Просто пацієнт вмер під час непродуманої реорганізації. Якщо так, тоді до чого ці всі стенання й плачі через загублений "Кобзар"? Зізнаймося, що книгарень в Чернівцях забагато і не обманюймо одне одного.

Водночас, як стало відомо BukNews, навіть після зміни господаря першого кабінету «будинку із левами»  від проекту «Буковинська книга» Чернівецька обласна рада не відмовляється. 

Директорку книгарні  «Лучаферул» на розі вулиць Кобилянської-Вірменській спонукають чимшвидше розчинитися в цьому колгоспі.

 Згідно зі згаданим рішенням 2012 року про "Реорганізацію обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі" очолюване Валентиною Стародуб  підприємство «Лучаферул» і так входить до «Буковинської книги».

Єдине тільки, що минула влада не могла  звільнити саму пані Стародуб з посади керівника чи взяти на роботу продавцем в  «Буковинську книгу». Хоча нове керівництво "Буковинської книги" не раз  грубо виганяло її з книгарні. На відміну від деяких колег,  пані Валентині пощастило: строк підписаного з нею контракту тоді  ще не закінчився. Тому звільнити її без рішення сесії обласної  ради й судової тяганини було складно.

І ось тепер перед нею знову стоїть вибір. «Лучаферул», хоч і не ліквідований, формально входить в «Буковинську книгу». Окремого торгового патенту це обласне комунальне підприємство позбавили. Як далі бути – невідомо.

Пані Стародуб каже, що великих боргів її магазинчик не має, а ті що є – вона готова швидко погасити. Напевно, «Лучаферул» міг би працювати, як працював до реорганізації. Залишатися окремим обласним комунальним   підприємством, яке орендує приміщення в міста. Але для цього треба відмінити рішення про реорганізацію книгарень і повернути торговий патент.  

Принаймні в тій його частині, яка стосується «Лучаферул».  А заодно згадати про «Букініст», який так само поспішно записали в колгосп. Не зваживши на специфіку підприємства, яке працює з комісійною літературою.

Проте в обласній раді до такого сценарію розвитку подій не готові. Про «якнайшвидше завершення процедури реорганізації цих підприємств» в обґрунтуванні своїх пропозицій пише вже й колишній критик всього проекту депутат Салагор. Врешті, вже не проти залишатися в «Буковинській книзі» деякі колеги Валентини Стародуб.   

«Ми не хотіли цієї «Буковинської книги», але це підприємство створили, люди тепер тут працюють. І наступної реорганізації книгарні не переживуть, - сказала кореспонденту газети "Погляд" Віталії Козменко в.о. гендиректора «Буковинської книги» Марина Луцюк. -  Тому пропоную підтримати те, що є. Нехай один раз, що хочуть владники, те заберуть, і дадуть нам спокій».

Насправді спокій книгарням може тільки снитися. Влада досі продовжує вигадувати велосипед  на ходу.

 Не вірите?

Запропоновані зміни до проекта рішення про реорганізацію книгарень стосувалися виведення зі складу «Буковинської книги» давно убитих, найбільших підприємств-боржників. На перший погляд справа, ніби, потрібна і навіть економічно доцільна.

Власне, вимогу не включати до нового об’єднання  підприємства з боргами сформулювали не чиновники, а вулиця. Коли  протестувала проти знущання над книгарнями. Під тиском громади, нардепів, які зуміли достукатися до прем`єра Азарова, з переліку кандидатів на майбутнє об`єднання спочатку прибрали підприємство-банкрута "Чернівцікнига", що швидко могло потягти за собою на дно решту книгарень.  Керівники облради та ОДА не раз публічно обіцяли не приєднувати до нового підпримємства ту ж таки  «Чернівцікнига», щоб не вішати на нього старі борги.

Але обіцянку швидко забули. 

На листопадовій сесії Чернівецької обласної ради (2012 року) депутатам запропонували ТАКИ приєднати до комунального підприємства «Буковинська книга» також видавництво «Прут» та КП «Чернівцікнига». Голова Чернівецької обласної ради Михайла Гайничеру тоді пояснив, влада приєднає до книгарень боржника, щоб не марудитися з його банкрутством. Термін позовних заяв від потенційних кредиторів  підприємства «Чернівцікнига» вже закінчився. Тому ні про яке перенесення заборгованості на підприємство, яке створюється, не може бути мови. Це чисто організаційне питання.

Тоді для чого депутат Салагор знову (тепер вже втретє: не включили - включили - знову вивели) підняв це питання? І аргументом для його вирішення стали саме великі борги? 

І чи не є це свідченням того, що як стара влада не знала, так і вже нова не знає, що робити з книгарнями. 

 

23 квітня - всесвітній День книги та авторського права. За статистикою, кожен українець купує в середньому одну книгу за рік. Але останніми роками, попит на друковане слово зменшився. Справжніх книголюбів шукала Майя Гуменна.

Інформація за темами: книга, книгарні

File not found.
коментарі powered by Disqus
Погода
Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
 

   Copyright © 2015 «Коментарі:» Всі права захищені.

Система Orphus proIT weblog.com.ua