ЧЕРНІВЦІ

Артистам і письменникам теж не чужа тяга до депутатських портфелів

«Коментарі» придивилися до українських зірок культури і спорту, які вирішили стати нардепами

У понеділок, 30 червня, в Україні стартувала виборча кампанія. Запрошувати в партійні списки діячів мистецтва і спорту вже стало в Україні доброю традицією. Ось і цього разу більшість політичних сил, які розраховують на місця в парламенті, включили в перші п´ятірки списку знаменитих людей. «Коментарі» згадали висловлювання потенційних нардепів, щоб зрозуміти, якими мотивами і цінностями новоявлені політики будуть керуватися у Верховній Раді.

Таїсія Повалій. Співачка, заслужена артистка України, Народна артистка України. Другий номер партійного списку Партії регіонів України.

Про результати діяльності уряду Януковича у 2004 році: Люди стали жить лучше, только они этого ещё не замечают.

Про політику: Я так люблю сцену, что не оставлю ее никогда, даже ради более интересных предложений. Конечно, как и любой гражданин я интересуюсь, что происходит в политической сфере, в Украине и в России, но без фанатизма. Считаю, что сделать дело хорошо можно лишь уделяя ему максимальное количество внимания. Сомневаюсь, что могла бы разрываться на несколько фронтов и при этом дело бы не страдало. (Із інтерв’ю порталу starstory.ru, грудень 2006 року).

Про політиків: Я вам одно скажу: человек, который редко бывает перед камерой, он теряется. Я тоже иногда теряюсь. Мы же все не роботы. У нас только Юлия Тимошенко – замечательный оратор, ни одной ошибки. Говорила она очень много, и ее за это любили, но в стране-то при этом все рухнуло. Поэтому я думаю, что говорить – это не главное. Должен быть человек, который в хозяйстве разбирается. (Із інтерв’ю порталу «Собеседник», серпень 2010 року).

Про чоловіків і жінок: Мужчина должен быть таким, чтобы на него можно было положиться в любой ситуации, быть уверенной в нем. И конечно, он должен быть умен. Женщина ведь всегда умнее мужчины, но по-настоящему умная женщина никогда не покажет этого своему избраннику. (Із інтерв’ю порталу starstory.ru, грудень 2006 року).

Про те, що значить бути блондинкою: Блондинка – правда, это состояние души. Не каждый сможет, это должно идти откуда-то изнутри. Вот мне комфортно быть блондинкой. Я могу расслабиться, могу быть нежной, хитрой, беззащитной… разной. (Із інтерв’ю сайту «Украина-центр», грудень 2008 року).

про виступи на корпоративах: Думаю, это одна из составляющих работы артиста. Тот же самый концерт, только для ограниченного круга людей, которые готовы платить за камерность обстановки. Не считаю, что в том, чтобы выступать на корпоративах есть что-то зазорное. (Із інтерв порталу starstory.ru, травень 2009 року).

 

Марія Матіос. Письменник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка (2005). Другий номер партійного списку партії Віталія Кличка «Удар».

Про політику: Ще моя покійна бабця казала: «Політика – то велика «курварія», велике «курвинство»... Зараз це все дійшло до тієї межі, коли зникла будь-яка філософія того, що відбувається в Україні і з Україною. Щодня на нас діє потужна психотропна зброя, «запакована» у слова... У найближчий час можуть бути такі ексцеси, яких ніхто не прогнозує... Але знаю одне: слухати варто тільки самих себе. Ніхто у цьому світі не може бути тобі кращим порадником, аніж ти сам і твій досвід. Зізнаюся, я останнім часом зовсім не цікавлюся тим, що відбувається на політичному Олімпі. Життя, на щастя, залежить не від цих знань. І слава Богу!

І все ж, коли б моя на те воля… Для першого разу усіх, хто хоче йти в політику, я пропустила б на «детекторі» на предмет колишньої співпраці з КДБ. Я б розсекретила насамперед саме ці архіви. Знаєте, скільки б випало лайна з партеру української політики?! А чистих людей в Україні ніколи не бракувало. (Із інтерв’ю газеті «Високий замок», вересень 2009 року).

Про політиків: Уже дуже давно в мене немає жодних ілюзій, пов’язаних із чиїмись персонами. Тим більше — з політиками. Я, як і всі нормальні громадяни, яким капає кров із серця за свою країну, також перейшла етапи певних захоплень і зневаги до тих, хто хотів би привласнити наше захоплення ними. Я давно повторюю, що жоден авторитет у жодній сфері не може конкурувати з моїми батьками. Я людина щаслива, бо дуже прив’язана до своєї родини. (Із інтерв’ю газеті «Столичные новости», №1 (587) 2010 року).

Про стосунки літераторів і політиків:  Якщо б моя воля, я би на якийсь час зашнурувала роти усім українським політикам і з усіх рупорів дала би слово притомним по-українськи митцям – художникам, письменникам, науковцям, тобто тим, хто намагався би знизити небезпечно високу суспільну температуру. Суспільство не може жити в цілодобовому стресі і у форматі політичного ток-шоу. Сьогоднішні політики переважним чином мінують минуле, мінують майбутнє і цим невідворотно стримують розвиток країни. Світ надає перевагу іншим швидкостям – рухові вперед, а ми розвиваємося так, начебто всіх нас вразила хвороба Бехтєрєва, тобто одна половина суспільного тулуба розвернута назад. (Із відповідей під час чату на «Главреде», грудень 2010 року).

Про ворогів: У мене немає ворогів. Я ж не тримач офшорів, газової труби чи державних акцій. Може, є жменька заздрісних від невпевненості у власних силах людей. Я таких не обліковую і їхнім безсонням через мої успіхи не переймаюся. Але у мене є серйозні світоглядні опоненти й банально оплачувані цими опонентами провокатори. Всі вони зараз при владі, вони поки що мають реальні важелі тиску на мене. Майже всіх їх я знаю поіменно. (Із інтерв’югазеті «День», грудень 2011 року).

 

Андрій Шевченко. Футболіст, заслужений майстер спорту України, Герой України. Входить до першої п´ятірки списку партії Наталії Королевської «Україна - вперед!»

Про Україну: Я не привязан ни к одной стране. Чувствую себя дома и в Англии, и в Италии, и на Украине, и в Америке. Спокойно могу жить в любой из этих четырех стран. Где будет лучше для семьи, для меня, для работы – на той стране и остановлюсь. (Із інтерв’ю газеті «Спорт-Экспресс», жовтень 2009 року).

Про еміграцію (питання журналу «Корреспондент»:«Дуже багато м´язистих, розумних, креативних людей мріють виїхати з України. Що б ви їм сказали?"): Я не могу им ничего сказать, я в 22 года был молодой талантливый, у меня появилась возможность уехать - я уехал. Мне хотелось прогрессировать. Знаете, что я могу им сказать? Если есть возможность, пусть едут, получают знания, зарабатывают деньги, но возвращаются в Украину и поднимают страну. Потому что стоит задуматься: если у нас будет такой отток молодых талантливых людей, с кем мы останемся? (Липень 2012 року).

Про виховання синів: Разговариваю с ними, в основном, на английском. Джордан немного знает русский язык, учит его, но не хочет на нем разговаривать. Кристиан только начинает изучать русский язык. Просто их папы часто не бывает дома - некому с ними разговаривать на русском. Что касается других языков, и Джордан, и Кристиан будут изучать итальянский, испанский и французский языки. (Із інтерв’ю програмі «Світське життя з Катею Осадчою», квітень 2012 року).

Про політику (питання газети «Спорт-Экспресс»: «Не замислювалися над тим, щоб піти в політику?»): Этого точно не случится. Сфера политики очень тяжела для моего восприятия. (Червень 2012 року).

Про футбол (питання телеканалу «Тоніс»: «У всьому світі футбол - пріоритетний вид спорту. Це добре чипогано, по-твоєму?»): Я думаю, это очень хорошо. Для меня, как для футболиста, это очень хорошо.(Посміхається). Я думаю, что футбол, он стал таким, потому что это самая доступная игра, наверное, для всех, и поэтому она очень известна, поэтому к ней все тянутся, она всем нравится. (Березень 2012 року).

Про секс (питання телеканалу «Тоніс»:  «Існує думка, що перед матчем або змаганням, з метою економії енергії, спортсменам не рекомендують займатися сексом. Це добре чи погано - секс перед матчем?»): Вы знаете, наверное, секс перед матчем неправильно делать. Это 100%, потому что всё-таки надо сосредоточиться и там есть какой-то определенный даже этический смысл, потому что в спорте это не рекомендуется. Но вообще, это две вещи которые… это человеческая жизнь, как от нее можно отказаться?! Это физиология наша. (Березень 2012 року).

 

Богдан Бенюк.Народний артист України. Другий номер партійного списку партії «Свобода».

Про політику: Я уверен, что политика - это не грязное дело, как принято считать, а искусство зажигать сердца. (Із інтерв’ю «ЛІГА.net», квітень 2012 року).

Про минулі президентські вибори: По поводу голосования во втором туре выборов президента у меня мысли такие: за Виктора Януковича - стыдно, за Юлию Тимошенко - страшно. (Відео-онлайн-конференція на From-UA, січень 2010 року).

Про українське суспільство: Если мы живем в обществе, где люди покупаются и продаются за килограмм гречки, то это - больное общество. И обижаться на этих людей - все равно, что биться головой о стену Должен пройти этап, когда украинцы созреют до понимания того, что продаваться нельзя, особенно за гречку. И вот когда этот период настанет, к власти могут прийти те, кто принесет с собой национальное самосознание. (Із інтерв’ю «ЛІГА.net», квітень 2012 року).

Про релігію: Я вважаю, що в Україні повинна бути одна Церква з патріархатом в Києві і дійсно бути Українською Церквою. Я ходжу в греко-католицьку церкву, в українську автокефальну церкву і в українську церкву, яку очолює Філарет. (Онлайн-конференція на forUm, серпень 2011 року).

Про характер українців: Необходимо реально себя оценивать. Присутствует в характере украинца определенная тяга к предательству? Да. Умеют украинцы подстраиваться и заискивать? Тоже да, к сожалению. Когда каждый это осознает, тогда только произойдет духовное самоочищение, персональная люстрация каждого. (Із інтерв’ю «ЛІГА.net», квітень 2012 року).

Про алкоголь: К алкоголю вообще отношусь хорошо. Стараюсь относиться нерегулярно. (Веб-конференція на сайті«Автоцентр», вересень 2008 року).

 

Остап Ступка. Народний артист України. Входить до першої п´ятірки списку партії Наталії Королевської «Україна - вперед!»

Про патріотизм (питання The Kiev Times про участь у фільмах «Матч» і «Ми з майбутнього-2»):  У каждой нации есть и негатив, и позитив. Я ничего намеренно не обнажаю — я просто делаю свою актерскую работу, стараюсь убедительно показать характер своего героя. И, похоже, делаю это хорошо. У нас актеру не приходится выбирать роли. Выбирать можно, когда тебе предлагают не пять, а сто пятьдесят сценариев. (Липень 2012 року).

Про звання народного артиста (питання під час чату на «Комсомольській правді»: «Остапе, чи не вважаєте ви, що звання «заслужений», «народний» - це вже анахронізм, і від них треба відмовитися?"): Как видите, государство продолжает играть в эти «побрякушки». Причем, от звания «народный» зависит повышение зарплаты в бюджетных организациях, которыми являются государственные театры (и наш в том числе). И размер пенсии артистов – тоже! …Если же звания упразднить, то государство должно предложить артистам какую-то альтернативу. А если альтернативы нет – то пусть эти «побрякушки» остаются! Если человек есть мастер своего дела, с именем – почему он не может зарабатывать много денег?

- …А Олег Скрипка, вон, отказался от звания «заслуженный».

- Да, но ему-то легче – он же не привязан к бюджетной организации, и его ставка не зависит от звания. Я же вам объяснил, как здесь все взаимосвязано. Потому лично я бы, если б мне предложили «народного», не отказался.(Грудень 2007 року).

Про українських акторів, москалів і УПА: В Украине сегодня никто не занимается популяризацией и поддержкой наших актеров. Только дружно и громко кричат о том, что «москали» снимают про нас идеологическое кино. А что они делают для развития украинского кино? Ничего. Снимается только совместная продукция, и то, как правило, на деньги россиян. Так уж нечего и возмущаться, что фильмы не те и россияне играют киевлян. Где наше украинское историческое кино? Про ту же УПА? А ведь какой богатый исторический материал! Знаете, те, кто впадают в агрессию или истерику после российских фильмов о нашей стране, не больше патриоты, чем я. Пусть они хоть что-нибудь сделают в кино. (Із інтерв’ю The Kiev Times, липень 2012 року).

Про майбутнє країни (питання порталу «Четверта влада»: «Яке майбутнє у нашої держави? Трагікомедія?»): Не знаю навіть. Жанри переплітаються. Думаю, що майбутнє України – це позитивний жанр. Хитросплетіння підуть у минуле, і якщо говорити про Україну як про фільм, то в анонсі про її майбутнє напишуть: «Для сімейного перегляду». Дай Боже, все буде добре. Я щиро вірю у це. (Вересень 2011 року).

Джерело: Comments.UA

Джерело фото: ShutterStock

File not found.
коментарі powered by Disqus
Погода
Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
 

   Copyright © 2015 «Коментарі:» Всі права захищені.

Система Orphus proIT weblog.com.ua