ЧЕРНІВЦІ

Виявляється, величезні борги можна й не повертати

Екс-власника VAB Банку Максимова випустили під заставу 5 млн. грн., і це при тім, що сума збитку, у якому його звинувачують, у рази перевищує заставу

 

Головною проблемою вітчизняної економіки стала не криза, а численні шахраї, яким вона відкрила нові можливості провертання масштабних афер. Криза перетворила фінансовий сектор на одну з найбільш криміналізованих галузей бізнесу. Прикриваючись форс-мажорними обставинами та необхідністю підтримати стабільність власних дітищ, нечисті на руку банкіри провертають грандіозні афери, в результаті яких з фінустанов випаровуються сотні мільйонів. Виведення грошей, в основному, відбувається через оформлення кредитів на афілійовані та підставні структури. Нерідко діяти з розмахом аферистам дозволяє наявність депутатського значка або неофіційна підтримка хапких представників силових структур. «k:» вирішили скласти власний рейтинг наймасштабніших скандалів на фінансовому ринку.

 Безповоротні кредити

 Привласнення кредитних коштів — одна з найпоширеніших шахрайських схем на фінансовому ринку. Наймасштабнішу подібну аферу прокрутили щодо ПАТ «Укрсоцбанк». 2011 року фінустанова подала заяву правоохоронним органам про неповернення ІСА «Прайм Девелопментс» кредиту в розмірі $190 млн. і спробу вивести з-під застави об’єкти нерухомості. Головне слідче управління МВС України порушило кримінальну справу за фактом крадіжки майна, слідство триває досі. «ІСА «Прайм Девелопмент» нам заборгувала майже $200 млн. Брали під заставу землі, недобудов. Тепер намагаються перереєструвати ці активи на інших осіб, а самим зробитися банкрутами», — пояснив ситуацію в коментарі РБК-Україна голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. Кредитні договори між Укрсоцбанком і групою компаній «ІСА Прайм Девелопментс» (ЗАТ «Корпорація Укржитлобуд», ТОВ «Юайпі ЛТД», АТЗТ «СП Ен-Ес-Ай Констракшн», ЗАТ «ІСА Прайм Девелопментс», ТОВ «Стриж-Инвест») були підписані 2005 року (компанії пов’язують з підприємцем Олександром Башенком). Забезпеченням кредиту були земельні ділянки й споруджувані в столиці об’єкти, серед яких: офісні центри на вул. Грінченка, Амосова, Набережно-Хрещатицькій, Костьольній та ін.

Аналогічні проблеми Укросоцбанку створило й ТОВ «Пузата хата». Навесні 2011 року Господарський суд Києва визнав підприємство, що володіє однойменною мережею ресторанів банкрутом. Компанія так і не розрахувалася з Укрсоцбанком, який видав їй протягом 2007–2008 року кредит на загальну суму $70 млн. Голова правління банку Борис Тимонькін неодноразово заявляв, що з лютого 2010 року компанія не оплачує позику, а її банкрутство було ініційовано з метою ухилення від кредитних зобов’язань. За даними банку, без узгодження із кредитором «Пузата хата» перевела операційний бізнес на іншу юридичну особу — ТОВ «ПХ Груп». Йому ж була передана нерухомість, яка була заставою кредиту. Спроби банку розшукати офіційних осіб компанії нічим не закінчилися. Переговори із кредитором вела посередницька група. «Нас годували обіцянками, казали, що готові до реструктуризації. А за цей час всі компанії збанкрутіли», — розповів Тимонькін під час однієї з прес-конференцій. На підставі цих фактів, за заявою Укрсоцбанку, прокуратура Києва порушила кримінальну справу. Заразом «Пузата Хата», попри банкрутство, успішно працює і розширює бізнес.

 Шахраї серед своїх

Найчастіше збиток фінустанові завдають самі його власники. Так, узимку 2012 року Головне управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури завершило розслідування справи одного з колишніх керівників і найбільших співвласників VAB Банку Сергія Максимова. Його звинувачують у скоєні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 і ч.3 ст.27 і ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України. Відповідно до заяви правоохоронців, використовуючи службове становище, Максимов наполіг на видачі у 2008 році кредитів підконтрольним йому комерційним структурам на десятки мільйонів гривень. Майже 40 млн. грн. із цих коштів він привласнив для подальшої легалізації.

У самому VAB Банку стверджують, що бізнесмен встиг украсти набагато більше. Протягом 2005–2009 року, порушуючи нормативи НБУ про кредитування пов’язаних осіб, банкір оформив на підконтрольні йому структури позики на понад 1 млрд. грн. «Аудит з’ясував, що за весь період діяльності Максимов вивів із VAB Банку майже $255 млн. на офшорні структури, причому під фіктивні рішення суду», — розповів в інтерв’ю Економічній правді (ЕП) новий власник VAB Банку, власник найбільшого в Україні яєчного холдингу «Авангард» Олег Бахматюк. Зараз Максимова випустили під заставу 5 млн. грн. і це при тім, що сума збитку, за який його звинувачують, у рази перевищує заставу. Максимов уже зробив низку заяв, суть яких зводиться до того, щоб розхитати ситуацію у VAB Банку. І це при тім, що агентство Moodis нещодавно підвищило рейтинг банку. Чим закінчиться ця ситуація можна легко спрогнозувати. Банк залишиться у власності Олега Бахматюка, але Максимов зробить усе, щоб попсувати нерви новому власникові. Тим більше, що останнім часом VAB Банк зміг у судах забрати деякі об’єкти, які були виведені із застави (насамперед це донецький «Точмаш», що має величезну територію в Донецьку).

  Раніше, восени 2009 року, Генпрокуратура оголосила в державний розшук колишнього голову правління Надра Банку Ігоря Гиленка. Йому інкримінується розкрадання коштів ВАТ КБ «Надра» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групи осіб. Слідство встановило, що банк кредитував тільки-но створені фірми, які згодом банкрутіли. За даними столичної прокуратури, у результаті протиправних дій інтересам фінустанови і його вкладникам було завдано збитку на суму 384 млн. грн. Так, наприкінці 2008 року ТОВ «К-Л-О» отримало в Надра Банку кредит у розмірі 173 млн. грн. для фінансування будівництва котеджного містечка. Як забезпечення кредиту була надана застава, вартість якої була завищена вдесятеро. Інша фірма — «Найт» — отримала позику 211 млн. грн. під заставу корпоративних прав на різні підприємства (їхня вартість була оцінена в 37 тис. грн.), а також земельних ділянок. Вартість останніх була завищена вп’ятеро-всемеро. Перерахувавши отримані в банку кошти іншим компаніям, позичальники спокійно згорнули свою діяльність. Причетного до організації цієї схеми Ігоря Гиленка, що є громадянином Російської Федерації, так і не заарештували.

Першим випадком затримки власника проблемного банку в Україні став арешт Василя Гаврилишина — голови спостережної ради, який також є акціонером Західінкомбанку, депутата Луцької міської ради. Навесні 2009-го Печерський районний суд столиці виніс постанову про його арешт. Генпрокуратура інкримінувала банкірові «шахрайство, скоєне в особливо великих розмірах і зловживання службовим становищем». Під час розслідування було встановлено, що за вказівкою Гаврилишина на підставних осіб були оформлені кредити на суму $2,5 млн. За версією слідства, ці гроші потрапили в руки банкіра, який розпоряджався ними на свій розсуд.

Операція «фіктивний вкладник»

Увагу аферистів привертають і «суспільні» гроші. Навесні 2012 року СБУ закінчила досудову справу за фактом розкрадання коштів Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Слідство встановило, що до справи причетний власник банків «Національний стандарт», «Володимирський» «Європейський» Павло Борулько, який викрав з фонду 620 млн. грн. За даними СБУ, протягом 2009–2010 року співробітники його банків відкрили 1339 депозитних рахунків на підставних осіб і документально оформили перерахування на них віртуальних грошей. Надалі це послужило підставою для одержання реальних коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Суму — 620 млн. грн. отримали готівкою три особи. Дві з них працювали одночасно у ВАТ КБ «Національний стандарт» і АКБ «Європейський». Крім того, Борулько отримав у НБУ рефінансування для банків «Європейський», «Національний стандарт» і «Володимирський». У відповідь на обвинувачення екс-банкір заявив про вимагання в нього $10 млн. з боку співробітників СБУ. Однак Генпрокуратура не стала порушувати кримінальну справу за цією скаргою. У грудні 2011 року бізнесмена арештували у Білорусі. У червні 2012-го генпрокуратура Білорусії відмовила українській владі в екстрадиції злочинця. 

 Прийшов — украв

Тимчасова адміністрація, покликана зміцнити фінансове становище проблемного банку, може спрацювати з точністю до навпаки. Торік у вересні Генпрокуратура направила до суду кримінальну справу колишнього тимчасового адміністратора проблемного Родовід Банку Сергія Щербини (призначений 2009 року, після того як держава купила 99% акцій банку). Йому інкриміновано розтрату 342 млн. грн., наданих НБУ фінустанові як рефінансування. Досудове слідство встановлено, що протягом 2008–2009 року банкір разом з директором однієї з фірм, підробивши документи про оренду майна й виконанню ремонту орендованого приміщення, украли понад 44,8 млн. грн. Крім того, екс-голова Родовід Банку перевищив свої службові повноваження й без дозволу НБУ уклав з адвокатським об’єднанням договір про надання юридичних послуг. Тим самим він завдав матеріальної шкоди фінустанові на суму 301,6 млн. грн. Згодом банкір заявляв, що був лише свідком реалізації злочинної схеми, за якою стояв екс-«бютівець» Олександр Шепелєв. «З матеріалів справи знаю, що Шепелєв змушував Артюха (другий обвинувачуваний у справі «Родовіду» власник фірми «АК Інжиніринг». — Ред.) завищувати рахунки за ремонту приміщення на Рильську провулку, і, отримуючи кошти з «Родоводу», переводити їх на офшорні рахунки, — заявив Щербина в інтерв’ю «ЕП».

 Гроші НБУ — у кишеню

Навесні 2012 року СБУ заявила про причетність народного депутата Олександра Шепелєва (позафракційний, вибраний за списком БЮТ) до розкрадання держкоштів рефінансування НБУ. Шепелєва підозрюють у причетності до розкрадання коштів Родовід Банку на суму понад 220 млн. грн. Він також є можливим співучасником (разом з Павлом Борульком) організації розкрадання коштів рефінансування Нацбанку на суму 315,3 млн. грн. у березні-травні 2009 року. «Зібрано достатню кількість доказів, які підтверджують його провину», — повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Іван Дерев’янко на брифінгу. СБУ заявила про намір звернутися до українського парламенту із приводу позбавлення Шепелєва депутатської недоторканності, оскільки є ризик, що він може виїхати за межі України. Сам депутат категорично спростував всі звинувачення на свою адресу. «Я все заперечую повністю. З жодним із цих банків я не працював», — заявив Шепелєв агентству «Інтерфакс-Україна». Він додав, що три-чотири роки тому з подібними звинуваченнями на його адресу виступав тодішній очільник СБУ Валентин Наливайченко, однак через два місяці це відомство вже вибачалося перед ним. «Я вважаю, що ситуація схожа», — сказав депутат.

 Силовики в долі?

Група українських «дочок» міжнародних банків — «Райффайзен Банк Аваль», «ОТП Банк» і «СЕБ Банк» не можуть повернути $33 млн., видані протягом 2006–2008 року виробникові полімерної пакувальної тари «ХЕКРО ПЕТ Лтд.». Власником підприємства –позичальника є екс-співвласник однієї з найбільших у Європі горілочних компаній Nemiroff Анатолій Кіпіш.

Як стверджують обмануті кредитори, позичальник від початку не збирався повертати борг. За даними банків, всі отримані гроші були виведені боржником на рахунки закордонних і українських компаній, що не здійснювали господарської діяльності. «ОТП Банк» ініціював судові процеси стягнення заборгованості з компанії «Хекро Пет Лтд» і її поручителя Анатолія Кіпіша, який реалізував схему виведення активів з-під застави. Але ні правоохоронні органи, ні суди не допомогли кредиторам повернути гроші. «За результатами розгляду заяв і позовів банки-кредитори чітко помітили ознаки використання боржником адмінресурсу, корупційних зв’язків у судових, правоохоронних і контролюючих органах. Це й змусило банки подати спільну заяву безпосередньо генпрокурору, головам СБУ, МВС і ДПС», — заявили в ОТП Банку.

 Банкрутство як спосіб ухилитися від зобов’язань

Не менш масштабні афери відбуваються і на страховому ринку. Кинута напризволяще страхова «дочка» Промінвестбанку (за деяким даними компанія належала екс-керівникові Промінвестбанку Володимирові Матвієнку) «прогоріла» незабаром після продажу банку росіянам. Рішення про ліквідацію компанії «у зв’язку з відсутністю реальних шляхів оздоровлення» було прийнято на зборах акціонерів 22 січня 2010 року. У травні того ж року Господарський суд Києва оголосив «Вексель» банкрутом. Відповідно до інформації ліквідатора компанії Євгена Кудляка, реєстр кредиторів був сформований ще навесні 2011 року. Усього було отримано претензії на 93 млн. грн., з яких законними визнано тільки на 23 млн. грн. «Відмови у визнанні претензій у ряді випадків були пов’язані з тим, що страховик раніше вже відмовив клієнтові у виплаті або страхових випадках є неурегульованими. Наприклад, потерпілий подає пакет документів (довідки з ДАІ, експертну оцінку збитку та ін.), але вникати в них — не повноваження ліквідатора», — сказав Кудляк у коментарі «Діловій столиці». Голова правління АСО «Вексель» протягом 2009 року заявляв, що веде переговори з інвестором про продаж компанії. Однак учасники ринку не відкидають, що метою цих розмов було відволікти увагу контролюючих органів і клієнтів від виведення з «Векселя» ліквідних активів.

Ольга Миколаєнко

File not found.
коментарі powered by Disqus
Погода
Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
 

   Copyright © 2015 «Коментарі:» Всі права захищені.

Система Orphus proIT weblog.com.ua